Розглянуто особливості магістерських програм з іноземних мов в університетах США. Порівнюються програми підготовки магістрів академічного (дослідницького) та професійного спрямування, аналізуються варіанти кульмінаційної діяльності.

Досліджено основні підходи до розробки дистанційних навчальних курсів з іноземних мов, вивчено досвід їх впровадження, виокремлено основні напрями вітчизняних досліджень у галузі викладання іноземних мов дистанційно.

Розглянуто багатокомпонентності професійної англомовної комунікативної компетенції, що підлягає формуванню у студентів немовних ВНЗ, які вивчають англійську мову для спеціальних цілей. Зроблено висновок, що навчання англійської мови для спеціальних цілей у немовних вишах повинно бути аспектним і фокусуватися на чотирьох аспектах: лінгвістичному, соціолінгвістичному, психологічному і предметному. Розкрито практичні наслідки запропонованого підходу для розробки підручників з англійської мови для немовних ВНЗ.

Предложено активизировать не новую, но, на взгляд авторов, достаточно продуктивную модель урока в работе с иностранными студентами-гуманитариями - бинарный урок, проводимый двумя преподавателями - носителем изучаемого языка (русского) и родного языка (китайского). Обоснована необходимость учета некоторых этноспецифических факторов, этнокультурных традиций в преподавании предмета "Литература", что обеспечивает усиление внутрипредметных и межпредметных связей, позволяет сделать урок результатом творчества не только двух педагогов, но и студентов.

Розглянуто науково-методичні підходи у вивченні лексико-семантичного способу творення термінів у немовному вищому навчальному закладі.

Розглянуто особливості туристичної лексики російської мови, різних прийомів семантизації цієї лексики, зокрема таких, як використання наочності, антонімів і синонімів, вказівка на родове слово, прийом опису тощо в курсі російської мови як іноземної, а також закріплення та актуалізацію туристичної лексики.

Дано деякі теоретичні відомості про тести. Проаналізовано проблеми створення тестових завдань для перевірки мовної компетенції та шляхи підвищення ефективності тестування. Розглянуто види тестових завдань для іноземців. Запропоновано практичний матеріал.

Вивчено фразеологічні одиниці на заняттях з української мови для іноземних студентів на початковому етапі навчання. Доведено доцільність вивчення українських фразеологічних одиниць - носіїв специфічних рис української ментальності - як допоміжного засобу успішної адаптації.

Представлено підходи провідних науковців до визначення самостійної роботи. Розкрито основні принципи організації самостійної роботи студентів з іноземної мови: активність, індивідуалізація навчання, доступність, чіткість та визначеність завдань, наочність, систематичність та послідовність, зв'язок із життям тощо.

Проаналізовано досвід, набутий кафедрою мовної підготовки у сфері викладання української мови як іноземної, описано створені навчально-методичні матеріали з української мови та визначено перспективи подальшої методичної роботи.

Розглянуто можливості використання інтенсивних методів у навчанні іноземних студентів професійного діалогу російською мовою.

Розглянуто дидактичні можливості використання інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) у проектній методиці викладання іноземної мови майбутнім економістам. Визначено, що синтез методу проектів та ІТКТ дозволяє застосовувати широкий спектр проблемних, дослідницьких і пошукових способів, орієнтованих на реальний практичний результат, значущий для студента, що, у свою чергу, сприяє підвищенню навчальної мотивації та пізнавальної активності студента.

Обгрунтовано принципи відбору давньогрецьких оригінальних текстів для навчання студентів спеціальності "класичні мови". Відібрано автентичні тексти та проведено їх розподіл за роками навчання з урахуванням готовності учнів до читання та інтерпретації цих текстів.

Розглянуто емоційний фактор як засіб підвищення мотивації, здолання психологічних бар'єрів та створення умов для вільного зацікавленого спілкування на занятті. Проаналізовано емоційно-чуттєве забезпечення заняття як важливий крок до підвищення якості навчання, а позитивні емоції - як засіб стимуляції пізнавальної діяльності й активізації інтелектуальних сил студентів, що призводить до продуктивності та ефективності навчання.

Розглянуто сучасні процеси глобалізації, пов'язані з ними масштабні міграції населення та створення нових підходів до вирішення глобальних проблем.

Розглянуто гумористичні ситуації як засіб створення на заняттях сприятливих психологічних умов для вивчення іноземної мови та підвищення мотивації. Дано практичні рекомендації з використання гумористичних ситуацій у навчальному процесі.

Досліджено ефективне функціонування констативних реплік-відповідей з урахуванням реальних явищ комунікації. Надано семантичну та прагматичну характеристику реплік з урахуванням комунікативних інтенцій адресата.

Досліджено дидактичні основи створення сучасного навчально-методичного комплексу (НМК) підготовки майбутніх учителів іноземної мови дошкільної ланки освіти, зокрема: принципи, параметри, функції, структуру, загальнодидактичний та методичний рівень. Засоби навчання, що входять до НМК, розглянуто як навчальну модель підготовки фахівців.

Розкрито умови забезпечення інноваційних процесів у вивченні фонетики англійської мови: гуманізація, демократизація її змісту, форм і методів, індивідуалізація та диференціація навчально-виховного процесу, організація самостійної роботи кожного студента тощо. З'ясовано, що успіх навчальної діяльності студента визначається також сформованістю мотиваційної сфери його особистості, попередженням неуспішності, педагогічною реалізацією контролю та оцінювання, позитивним психологічним кліматом у навчанні тощо.

Висвітлено основні аспекти дискурсивної компетенції та її ролі у формуванні комунікативної компетенції. Дискурсивна основа навчання дозволяє розглядати одиниці мови за умов природної реалізації свого значення, структури та функцій, що сприяє найбільш повному осмисленню мовленнєвої поведінки носіїв мови, що вивчається. Оскільки метою навчання іноземної мови є формування належного рівня комунікативної компетенції студентів, то увагу приділено не формуванню окремих навичок та вмінь, а комплексному формуванню компонентів комунікативної компетенції.